Література та Інтернет
Все, що людська свідомість може усвідомити,
вона може досягнути.
Клімент С.
Інтернет відкриває для письменників, поетів нові можливості в літературі. Активно створюються гіпертекстові твори, які тісно пов’язані з комп’ютерами і можуть бути прочитані тільки з їх допомогою. Соціальні інтернет-мережі, сайти, блоги являються культурними платформами для багатьох українських митців.
Власну творчість популяризують через соцмережі, як титани української літератури, наприклад, Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Сергій Жадан, так і зірки початківці, Роман Штігер, Марк Лівін, для яких блоги дозволили охопити велике коло читачів і допомогли здобути популярність.
Василь Махно на запитання про використання блогів відповів так: «Раніше потрібно було місяцями чекати публікації твору в журналі, сучасні ж письменники мають змогу публікувати текст за кілька хвилин». Інтернет зруйнував бар’єр, дав змогу швидко публікувати та поширювати поезію і прозу в мережі. Все залежить тільки від якості самих текстів і від реакції читача на них.
Юрій Іздрик, під час всеукраїнського фестивалю Контекст — 2, поділився своїм баченням соціальних мереж. Він зізнався, що для популяризації текстів на даний момент можна залишатись вдома, а видавництва для нього стали парканом, через який потрібно перелазити:«Я не хочу мати справу з видавництвом. Чому я не можу скинути книжку в інтернет для вільного скачування, якщо у мене 1000 з копійками фоловерів – це і є моя найвідданіша аудиторія, для якої я повинен спростити доступ до своїх текстів. Я отримую фідбек. Кометарі, лайки дають враження, що ти поспілкувався з аудиторією, не виходячи з дому.Моя аудиторія фільтрована».
Для молодого поета, письменника блог у соцмережі – це змога охопити велике коло читачів, знайти свою аудиторію, без затрат на видавництво збірки, чи подорожі на різні літературні читання.
Розглянемо статистику малоактивного блогу із поезією, якому 5 місяців, що складається із 600 підписчиків. Кількість переглядів сягає від 1000 до 1800, кожного місяця. Якщо додати всі перегляди, то можна побачити непоганий результат. Хіба початківець у літературі може дозволити собі тираж 5000 примірників? Ні. Основною метою поета, письменника є ознайомлення читача із його творчістю.
Ще одна позитивна риса це те, що у соцмережах письменник може відпрацьовувати сюжетні елементи. Тимур Литовченко сказав: «Можна щось опублікувати і подивитися, як на це народ реагуватиме. Тоді ти відбереш краще і може вставиш це потім вже фрагментом у сюжет. Це дуже цікаво». Така інформація допоможе відібрати найкращі вірші, чи прозу, при формуванні майбутньої збірки, книги і отримати вже не лайки, а реальні аплодисменти.
Можна зробити висновки, що «провідна в Україні цифрова платформа самвидаву» користується все більшою популярністю, як серед молодих авторів, так і серед відомих. Створюється відеопоезія, аудіозаписи, що розміщуються у соцмережах, блогах. Все це дає можливість побачити, почути автора і бути почутим.
Потрібно використовувати усі методи і тоді наступного ранку сучасна література відкриє двері ще для одного поета, чи письменника, що знайшов свого адресата.
вона може досягнути.
Клімент С.
Інтернет відкриває для письменників, поетів нові можливості в літературі. Активно створюються гіпертекстові твори, які тісно пов’язані з комп’ютерами і можуть бути прочитані тільки з їх допомогою. Соціальні інтернет-мережі, сайти, блоги являються культурними платформами для багатьох українських митців.
Власну творчість популяризують через соцмережі, як титани української літератури, наприклад, Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Сергій Жадан, так і зірки початківці, Роман Штігер, Марк Лівін, для яких блоги дозволили охопити велике коло читачів і допомогли здобути популярність.
Василь Махно на запитання про використання блогів відповів так: «Раніше потрібно було місяцями чекати публікації твору в журналі, сучасні ж письменники мають змогу публікувати текст за кілька хвилин». Інтернет зруйнував бар’єр, дав змогу швидко публікувати та поширювати поезію і прозу в мережі. Все залежить тільки від якості самих текстів і від реакції читача на них.
Юрій Іздрик, під час всеукраїнського фестивалю Контекст — 2, поділився своїм баченням соціальних мереж. Він зізнався, що для популяризації текстів на даний момент можна залишатись вдома, а видавництва для нього стали парканом, через який потрібно перелазити:«Я не хочу мати справу з видавництвом. Чому я не можу скинути книжку в інтернет для вільного скачування, якщо у мене 1000 з копійками фоловерів – це і є моя найвідданіша аудиторія, для якої я повинен спростити доступ до своїх текстів. Я отримую фідбек. Кометарі, лайки дають враження, що ти поспілкувався з аудиторією, не виходячи з дому.Моя аудиторія фільтрована».
Для молодого поета, письменника блог у соцмережі – це змога охопити велике коло читачів, знайти свою аудиторію, без затрат на видавництво збірки, чи подорожі на різні літературні читання.
Розглянемо статистику малоактивного блогу із поезією, якому 5 місяців, що складається із 600 підписчиків. Кількість переглядів сягає від 1000 до 1800, кожного місяця. Якщо додати всі перегляди, то можна побачити непоганий результат. Хіба початківець у літературі може дозволити собі тираж 5000 примірників? Ні. Основною метою поета, письменника є ознайомлення читача із його творчістю.
Ще одна позитивна риса це те, що у соцмережах письменник може відпрацьовувати сюжетні елементи. Тимур Литовченко сказав: «Можна щось опублікувати і подивитися, як на це народ реагуватиме. Тоді ти відбереш краще і може вставиш це потім вже фрагментом у сюжет. Це дуже цікаво». Така інформація допоможе відібрати найкращі вірші, чи прозу, при формуванні майбутньої збірки, книги і отримати вже не лайки, а реальні аплодисменти.
Можна зробити висновки, що «провідна в Україні цифрова платформа самвидаву» користується все більшою популярністю, як серед молодих авторів, так і серед відомих. Створюється відеопоезія, аудіозаписи, що розміщуються у соцмережах, блогах. Все це дає можливість побачити, почути автора і бути почутим.
Потрібно використовувати усі методи і тоді наступного ранку сучасна література відкриє двері ще для одного поета, чи письменника, що знайшов свого адресата.
6 коментарів
Люди починають любити короткі фрази.
Письменники пристосовуються до публіки, розжовують текст для читача. З'являється багато графоманів.
Соцмережа дає деякі способи дотягнутися до того хто читає. Але варто зізнатися — мало хто це вміє робити (я в тому числі). Якщо задумувати пост, як гру (де читач має якось прорегувати ) то він виходить неприродним і нещирим.
Емоція по своїй природі щира. Але іноді в емоціях можна всяких дурниць понаписувати. Потім читаєш їх і за себе червонієш… Такє